Рак сечового міхура – це онкологічне захворювання, яке розвивається у вигляді пухлини на стінці сечового міхура. Медики розрізняють інвазивний та неінвазивний рак сечового міхура. Неінвазивний рак сечового міхура – форма захворювання, при якій пухлина не виходить із сечового міхура. А інвазивний рак сечового міхура проявляється у важкі формі хвороби, коли пухлини розвивається так, що проростає крізь стінки сечового міхура та розповсюджується на інші органи. Пухлина може прогресувати і може відбутися перехід від неінвазивної форми до інвазивної. Розрізняють рак тіла сечового міхура, рак дна сечового міхура, рак шийки сечового міхура.
Статистично рак сечового міхура частіше діагностують у чоловіків, віковий діапазон – 40-60 років. Наразі не встановлено однозначної причини розвитку цього захворювання. Проте є доведені фактори ризику, що підвищують ризик появи цього захворювання.
- Робота із промисловими канцерогенами (такими як різноманітні барвники)
- Тютюнопаління
- Наявність хронічних запальних процесів сечового міхура (цистит), сечостатевого шистомосозу, вроджених дефектів сечового міхура
- Звичка рідко ходити в туалет та затримувати сечу (в цьому випадку відбувається триваліший контакт стінок сечового міхура із сечею, що потенційно містить канцерогени)
Опромінення органів малого таза, деякі медичні препарати.
Рак сечового міхура – симптоми
Початкові стадії рак сечового міхура протікають безсимптомно. Симптоми починають проявлятися тоді, коли хвороба вже розвинулася до певної стадії. І одним із таких симптомів є гематурія – поява крові у сечі. Вона буває різною: це і незначна кількість, що дає сечі блідо-рожеве забарвлення; або формуються великі згустки крові, що можуть навіть заблокувати рух сечі у сечовому міхурі. Поява крові може бути непостійною: спочатку один короткий проміжок, за нею довга відсутність гематурії. А потім часто кров у сечі з’являється всерйоз і надовго. Дуже часто чоловіки вирішують, що зміна кольору чи навіть ідентифікована ними кров у сечі – була випадковість і вже все прийшла. Це помилка, на яку всі попадаються. Саме в цей час обов’язково потрібна консультація уролога! Адже він зможе вчасно виявити захворювання і призначити лікування: воно буде і ефективнішим, і дешевшим. А кров у сечі – це не просто так, це завжди проблема. Причиною найчастіше є або онкологія (рак простати чи рак нирок) або сечокам’яна хвороба (камені в нирках, сечоводах, сечовому міхурі).
В міру прогресування хвороби, з’являються інші симптоми. Це проблеми із сечовипусканням та болі. Болі відчуваються внизу живота, крижовій області, промежині, паховій області. Спочатку біль відчутний, коли давно не ходив в туалет і сечовий міхур повний. А потім біль стає стійкішим і постійним. Інтенсивність болю збільшується в залежності від розростання пухлини. Проблеми із сечовипусканням може бути проявлятися по-різному: переривчастий акт, відчуття неповного спорожнення, біль на початку акту, слабкий струмінь струменя сечі. Схожі симптоми мають і інші хвороби сечовидільної системи. Тому обов’язково висновок повинен заключати фаховий лікар уролог. Який він буде здійснювати на основі даних лабораторних досліджень та даних обстежень з допомогою необхідного обладнання. А опісля – підбере правильне і ефективне лікування.
Рак сечового міхура – діагностика
Рак сечового міхура діагностують проводячи комплексне дослідження. Воно включає в себе різноманітні елементи, такі як: лабораторні аналізи, дослідження з використанням специфічного обладнання, об’єктивний огляд, пальпація.
Лабораторні аналізи включають: аналіз сечі та бактеріологічний аналіз сечі – це для того, щоб виявити чи виключити наявність інфекцій. Цитологічний аналіз та дослідження на онкомаркери. Також проводиться біохімічний аналіз крові.
Із досліджень проводять такі:
– Ультразвукова діагностика – УЗД. Цей метод дозволяє отримати великий масив інформації стосовно розміщення пухлини, її розміри і структурність, кровопостачання до пухлини. А також поширення метастаз, можливе ураження сечоводу чи лімфатичних вузлів.
– Магнітно-резонансна томографія – МРТ та комп’ютерна томографія – КТ. Цими методами оцінюється стан лімфатичних вузлів.
– Цистоскопія в поєднанні з біопсією. Це проведення огляду сечового міхура «зсередини» та забір тканин. Суть методі – через сечовий канал вводиться спеціальний апарат, який забезпечує зображення та забір частки тканин для досліджень. Цей метод дозволяє виявити рак сечового міхура на ранній стадії. А також точно виявити локалізацію, кількість новоутворень, розміри, ріст. А біопсія дає можливість отримати зразок і точно вказати щ це за новоутворення. Адже доброякісні і злоякісні пухлини при огляді відрізнити важко, їх потрібно додатково дослідити.
Рентгенографічні та радіологічні дослідження проводяться для того, щоб виявити можливе ураження кісток чи легень, коли рак сечового міхура розвинувся до пізніх стадій.
