Часті позиви в туалет майже завжди вказують на наявність захворювання чи певної дизфункції сечостатевої системи. Інколи цей симптом може бути пов’язаний із захворюванням, що сечостатевої системи не стосується. Сечовипускання – це природній процес, що забезпечує відвід сечі із організму. Його тривалість та частота, звісно, залежить від індивідуальних особливостей організму жінки. Проте, існують певні норми. Нормою вважається від двох до 6 актів сечовипускання вдень та 1 вночі, завдяки чому виводиться 75% спожитої рідини із організму. Якщо кількість позивів в туалет більша, а сам акт сечовипускання відрізняється від звичайного – є всі причини звернутися до лікаря.
Причини частого сечовипускання у жінок
Зазвичай, часті позиви в туалет проявляються разом із іншими симптомами та є ознакою певних хворіб чи патологій. Найчастіше причинами є патологічні процеси органів і структур сечовидільної системи.
- Цистит. Дуже часто прискорені позиви в туалет є ознакою циститу. При цьому саме сечовипускання супроводжується болем палючого і ріжучого характеру. Після самого акту сечовипускання триває відчуття не повністю випорожненого міхур, що буквально змушує сидіти на унітазі. Інколи проявляється часткове нетримання потоку сечі. Колір сечі з часом змінюється – стає все більш каламутною.
- Уретрит. Часті позиви в туалет та біль на початку сечовипускання, що злегка спадає – так деякі ознаки уретриту у жінок. Біль гострий, відчутне свербіння. На загальний стан жінки ця хвороба може не позначатись, тому нерідко хворі затягують із візитом до лікаря. Що і дозволяє хворобі розвинутись і перейти на більш гостру стадію. Саме тому важливо вчасно звернутись до фахівця із своїми скаргами.
- Пієлонефрит. Хронічна форма цієї хвороби характерна тим, що одним із симптомів є часті позиви в туалет. При хворобі також наявний тупий ниючий біль в попереку. Він може сильнішати при холодній погоді. Якщо хвороба прогресує – підвищується температура тіла, з’являється лихоманка та озноб. В сечі з’являється кров та гній. Розвиток хвороби спричиняє артеріальну гіпертензію.
- Сечокам’яна хвороба. Часте сечовипускання є ознакою сечокам’яної хвороби з локалізацією каменів у сечовому міхурі. Позиви до сечовипускання з’являються раптово та різко. Можуть посилитися при фізичному навантаженні чи різких рухах. Вони можуть з’явитися при бігу, вібрацій (їзди в транспорті чи велосипеді тощо). Струмінь сечі може зненацька перерватися, при чому є відчуття переповненого сечового міхура. Присутній біль з локалізацією у нижні частині живота і надлобковій області – і під час сечовипускання, і в стані спокою. Лікування сечокам’яної хвороби є різним. Одним із сучасних методів позбутися камені є літотрипсія. Це метод, що дозволяє швидко (за один день) позбутись конкрементів без хірургічного втручання. Дізнатися детальніше про цю медичну процедуру в можете на консультації в уролога Львівської Обласної Клінічної лікарні за адресою вул. Чернігівська, 7. Або за телефоном +38(050)58-80-025.
- Слабкість м’язових стінок сечового міхура. Може проявлятися частим сечовипусканням малими
об’ємами урини. Це вроджена патологія, тому лікування спеціальними вправами та препаратами спрямовується на зміцнення м’язової тканини. При гіперактивному міхурі лікувальний процес спрямовують на те, щоб перервати патологічну збудливість нервової системи, щоб врегулювати процес сечовипускання.
- Гінекологічні хвороби. Часте бажання в туалет може бути спричинено гінекологічними захворюваннями. Наприклад, міома матки. Це доброякісна пухлина, яка в процесі збільшення починає тиснути на сечовий міхур. Також з’являються маткові кровотечі, порушується цикл, відчувається біль внизу живота. Інколи часте сечовипускання може бути спричинено опущеністю матки. При цій патології також має місце часткове нетримання сечі.
- Цукровий діабет. Окрім частих відвідин туалету, жінку мучить спрага, свербить шкіра, жінка відчуває слабкість організму та втому.
- Нецукровий діабет. Це захворювання пов’язане з дизфункція гіпоталамо-гіпофізарної системи, наслідком чого є часті позиви в туалет, збільшується добова кількість сечі в організмі до 5 літрів. Наявне постійне відчуття спраги, зменшується маса тіла, виникає сухість шкіри і слизових залоз.
- Вагітність. При вагітності відбувається стрімке збільшення розмірів матки і вона починає тиснути на сечовий міхур. Це нормальний процес, проте завжди варто консультуватися з гінекологом, що зможе слідкувати за перебігом вагітності.
Лікування
Саме по собі часте сечовипускання у жінок не лікується – адже це лише симптом хвороби. Немає змісту зосереджуватись на ньому, завжди лікар уролог працює над усуненням хвороби. Якщо позиви в туалет почастішали і тривають понад два дні – обов’язково потрібна консультація в уролога. Фахівець використовуючи сучасне обладнання, результати лабораторних аналізів зможе вказати на проблему та призначити лікування. Ніколи не варто затягувати із візитом та надіятись на те, що симптом пройде сам по собі – не забувайте, що профілактика завжди краща, аніж лікування.