Сечокам’яна хвороба нирок – це одна з найчастіших причин операцій на нирках та сечоводах. За статистикою – на сечокам’яну хворобу припадає 30-45% всіх урологічних захворювань.
Причини виникнення
Причини її виникнення – дуже різноманітні. Ними можуть бути: вроджені аномалії, кліматичні умови, запальні процеси, гормональні порушення, дефіцит вітамінів та мікроелементів, зміни рН сечі тощо. Варто зазначити, що вроджені тубулопатії (ферментопатії) створюють сприятливий фон для подальшого виникнення та формування каменів. Чому? Тому що внаслідок недостатності чи, навіть, відсутності будь-якого ферменту порушується обмін речовин або порушуються функції канальців нефронів.
Фактори, що сприяють утворенню каменів
– Невелика кількість споживання рідини в день
– Надмірне споживання їжі, насиченою білками
– Дефіцит вітаміну А і D
– Крововиливи в ниркову тканину внаслідок травм нирок
– Часті випадки запалень нирок та соводів
– Зловживання алкоголем
Симптоми сечокам’яної хвороби
Основні симптоми – це біль у попереку, гематурія та вихід солей і каменів із сечею, кров у сечі. Біль може бути гострим та тупим. Інтенсивність залежить від локалізації каменів. Малорухомі камені викликають тупий біль. Він може посилитися при активних рухах чи великій кількості вжитої рідини. Гострий біль проявляється як ниркова колька. І є чи не найпоширенішою підставою звернень до медиків. Причиною його виникнення може бути раптовий відтік сечі через те що, камінь закупорює верхні сечові шляхи. Кольки характеризуються різною тривалістю та характеризуються слабістю, головним болем, підвищенням температури, ознобом, тощо. Чим нижче опускається камінь вздовж сечовода, тим сильніше виражені дизуричні розлади.
Гематурія (від мікро- до макроскопічної) з’являється внаслідок пошкодження слизової оболонки ниркових чашечок, миски або сечовода, пієлонефриту чи венозного стану в нирці. Активні рухи посилюють гематурію. Частіше вона спостерігається при кінці доби. При повній обтурації сечовода гематурія зникає.
При сечокам’яній хворобі біль з’являється перед появою крові в сечі. А не навпаки, як при інших хворобах.
Камені нирок і сечоводів можуть проявлятись атипово. Так, біль буває незначною або не спостерігається зовсім. Це буває тоді, коли конкремент заповнює одну чашечку і не може вийти в ниркову миску через невідповідність його розмірів об’єму шийки чашечки. Це ж саме спостерігається іноді й при масивних каменях ниркової миски. Перебіг захворювання загострюється після приєднання інфекції. Погіршується загальний стан хворого. Періодично виникають загострення пієлонефриту, які супроводжуються підвищенням температури тіла, посиленням локального болю.
Головними методами дослідження і виявлення каменів залишаються УЗД і рентгенологічне обстеження. Чималу роль грає загальний аналіз сечі, аналіз сечі за Нечипоренком, а також аналіз сечі на активні лейкоцити.
Лікування сечокам’яної хвороби нирок
Лікування хворих з приводу каменів нирок і сечоводів може бути консервативним, інструментальним і оперативним. Який метод застосовувати – визначає лікар після детального обстеження.
Важливо не займатися самолікуванням та не затягувати з візитом до лікаря при наявності схожих симптомів. Також не варто приглушувати біль обезболюючими препаратами. Лікуванням мають займатися фахівці.
